П'яткова шпора

П’яткова шпора – це запалення у зоні п’ятки. Дана проблема зазвичай вражає людей із надмірною вагою, які проводять багато часу у положенні сидячи або стоячи. Також захворювання часто зустрічається серед бігунів на довгі дистанції. П’яткова шпора вважається синдромом перенавантаження, який виникає внаслідок накопичення мікропошкоджень результаті надмірних навантажень стопи і п’ятки.  Підошовна фасція функціонує як зв’язка, яка поширюється на всю довжину підошви. Однією із точок її прикріплення є саме те місце на основі п’ятки, де проявляється біль.

Біль може бути гострим чи хронічним. Під час гострої стадії біль сильний і раптовий. Хронічний біль притуплений, проявляється поступово і може не вщухати протягом дня. Часто хронічний біль є результатом неправильного лікування застарілої проблеми. Цей синдром може з’являтися у поєднанні з різними деформаціями стопи (плоскостопість, варусне чи вальгусне положення стопи, коротке ахілове сухожилля, тощо).

Під час захворювання може сформуватись остеофіт чи зниження кровопостачання і еластичності м’яких тканин у місці з’єднання підошовної фасції із основою п’ятки. Це викликає біль та місцевий запальний процес внаслідок навантаження.

Реабілітація націлена на полегшення болю та зменшення запалення. У гострій стадії лікування використовується метод RICE (відпочинок, лід, компресія, підняття), і такі методи фізичної терапії як ультразвук, електротерапія, ударно-хвильова терапія, масаж, тощо. На функціональній стадії лікування акцентують на різноманітних методиках розтягування м’язів гомілки, підошви стопи та ахілового сухожилля. Якщо присутній дефіцит міцності м’язів певної групи, застосовуються заходи для правильного їх зміцнення (найчастіше малогомілкова група м’язів). У функціональній стадії реабілітації важливо прибрати усі фактори, які спричиняють цей синдром. Якщо вага тіла надто велика, її необхідно зменшити. Вкорочені м’язи необхідно розтягувати, деформація стоп має бути виправлена за допомогою ортопедичних устілок. Необхідно змінити систему тренувань, якщо саме вони виявились причиною розвитку цього синдрому. У більшості випадків використовують консервативне лікування. Хірургічне втручання рекомендується лише у випадках, коли симптоми та біль тривають довше 6 місяців.

Профілактика: регулярна фізична активність, якісне взуття, використання ортопедичних устілок  при необхідності, розтяжки м’язів гомілки, підошви стопи та Ахілового сухожилля, запобігання будь-якому дефіциту міцності м’язів гомілки та стопи, зберігання збалансованої ваги тіла, уникання сидячого способу життя і довгих періодів стояння, застосування коригуючої програми вправ для людей, чия професія включає довгі періоди стояння чи сидіння.