Вальгусна деформація першого пальця стопи

Вальгусна деформація великого пальця стопи (hallux valgus) є найпоширенішою деформацією стопи та усього опорно-рухового апарату. По суті, це порушення біомеханіки першої плесневої кістки, при якій головка кістки відхиляється у внутрішню сторону, а палець відхиляється назовні. Таким чином, стопа стає ширшою, а пальці приймають майже загострену форму.

Першочерговою причиною вальгусної деформації великого пальця стопи є набута чи вроджена підвищена рухливість першої плесневої кістки. При захворюванні плеснева кістка, яка повинна займати найнижче положення у стопі, піднімається вгору. В результаті порушується біомеханіка стопи, навантаження переноситься на її медіальне склепіння, яке починає знижуватись. Вальгусна деформація великого пальця стопи може виникати по спадковості (частіше у жінок), дегенеративні захворювання суглоба (артрит), взуття низької якості та з високим підбором.

Симптоми захворювання проявляються болем та запаленням у медіальній частині основи першої плесневої кістки. Їх інтенсивність залежить від ступеня деформації. При неправильному лікуванні або відсутності будь-якого лікування, симптоми можуть набути хронічного характеру.

Ступені вальгусної деформації великого пальця стопи:

1. Нормальна стопа

2. Стопа із надмірною мобільністю першої плесневої кістки

3. Сухожилля та зв’язки стопи тягнуть головку першої плеснової кістки у внутрішню сторону

4. Поздовжнє склепіння стопи знижується, а основа стопи ще більше розширюється

5. Кінцева стадія із випуклістю (псевдоекзостоз) на внутрішній частині першої плеснової кістки

Псевдоекзостоз є наслідком запального процесу, викликаного дегенерацією хряща від носіння надто тісного взуття. Випуклість може бути надзвичайно болючою, виникають проблеми з біомеханікою пошкодженої стопи. Носити та вибирати взуття стає проблематично, а з часом відбувається окостеніння випуклості.

Залежно від ступеня деформації лікування може бути консервативним або хірургічним. На початкових стадіях захворювання застосовують консервативні методи. Для зменшення болю і запалення використовують більш якісне, зручне, гнучке і ширше взуття. З цією ж метою застосовують протизапальні препарати та лід. Згодом на функціональній стадії лікування, використовують вправи на розтягнення, зміцнення і баланс м’язів стопи для відновлення її функціональності. Під час реабілітації важливо активізувати ті м’язи, які мали меншу активність внаслідок запалення. Хірургічне лікування рекомендується лише у випадках вираженої деформації, а біль дуже сильний. Операція полягає у виправленні осі відхиленого пальця та відновленні повної функціональності усіх трьох площин стопи.

Профілактика: використання якісного, достатньо широкого та гнучкого взуття, уникання вузького взуття і високих підборів, у випадку розвитку деформації - виконання корекційних вправ, тощо.