Плоскостопість

Стопа є частиною тіла, яка має дуже малу поверхню. Вона складається із багатьох різних кісткових, м’язових та зв’язкових структур. Щоденно стопа витримує велику кількість навантажень, тому може мати багато проблемних зон. Правильно побудована стопа має три склепіння, які забезпечують її стабільність оптимально розподіляють навантаження по всій площині стопи. Завдяки цьому відбуваються правильні та безболісні кроки. Медіальне поздовжнє склепіння проходить по внутрішній стороні стопи. Латеральне поздовжнє склепіння проходить по зовнішній стороні. Поперечне склепіння стопи  проходить поперечно біля основи плесневих кісток. Кожне зі склепінь забезпечує правильну біомеханіку стопи. Якщо будь-яке із цих склепінь опустилося, це свідчить про слабкість або дефіцит певної групи м’язів стопи. Це може призвести до проблем та болю у стопах, які можуть значно зашкодити якості рухів і призвести до проблем у інших частинах тіла, наприклад стегнах, колінах, попереку.

Плоскостопість вважається однією з найпоширеніших деформацій людського опорно-рухового апарату, оскільки вражає до 70% усього населення. Часто захворювання є наслідком сидячого способу життя, обумовлене умовами праці, якістю взуття, об’ємом фізичної активності, надмірною вагою, тощо. Для того, щоб оптимально поглинати та амортизувати навантаження, стопа повинна бути достатньо рухливою та еластичною. Саме склепіння дозволяє забезпечити таку функціональність стопи. Якщо одне зі склепінь сплощується, то стопа може зайняти варусне чи вальгусне положення. Якщо опускається медіальне склепіння, то стопа обертається всередину - у вальгусне положення. Якщо ж опускається латеральне склепіння, то стопа обертається назовні у варусне положення. Особливістю сплощення поперечного склепіння є розширення відстані між пальцями.

Сплощення будь-якого зі склепінь порушує біомеханіку усієї стопи. З часом, це може призвести до розвитку деформацій як стопи, так і коліна, стегон, поясниці. Оскільки м’язи починають брати на себе функцію склепінь щодо підтримки стопи, вони починають перенавантажуватися. В результаті виникає біль, поколювання, втрата чутливості у стопі,  слабкість м’язів гомілки і стопи. Окрім цього, можуть виникати проблеми з кровотоком, дегенеративні зміни стопи, колінного та кульшового суглобів. Плоскостопість може стати причиною травм під час занять спортом. Для прикладу: неактивне і сплощене медіальне повздовжнє склепіння може призвести до вальгусної деформації колінного суглоба.    

Проблеми із плоскостопістю, зазвичай, лікуються консервативно. Застосовуються вправи на зміцнення м’язів стопи і гомілки, піднімання склепінь вгору і відновлення їх еластичності. Іноді цей процес ненадовго викликає дискомфорт, особливо, якщо склепіння були неактивними протягом довгого періоду часу. Іншим способом виправлення таких деформацій є ортопедичні устілки, які враховують особливості потреб кожного пацієнта. Цей метод частіше пропонується молодшим пацієнтам, бо їх склепіння краще реагують на даний вид терапії. Довготривалий ефект лікування забезпечують також методи кінезітерапії, націлені на зміцнення м’язів стопи і гомілки, виконання вправ на баланс та еластичність стопи.

Профілактика: вибір якісного взуття, коригуючі вправи на для рухів стоп та щиколотки; вправи на зміцнення м’язів стопи і гомілки; регулярна фізична активність; уникання (по-можливості) довгих періодів стояння чи ходьби; збереження збалансованої ваги тіла, тощо.